Наказ про організацію та проведення у 2024 році національного мультипредметного тесту

Вступ 2024. "Що потрібно складати?"

2024-ий буде вже третім роком, в який Україна через повномасштабне

вторгнення не може провести повноцінне зовнішнє оцінювання для

вступників. Український центр оцінювання якості освіти вже відпрацював

схему проведення національного мультипредметного тесту. Однак цьогоріч

очікуються певні зміни.

Щоб пояснити, яким буде національний мультипредметний тест у 2024

році та що чекати вступникам, Міністерство освіти і науки України провело

відкриту пресконференцію «Вступні випробування у 2024 році: чого

очікувати».

Як зазначив голова Комітету освіти, науки та інновацій Верховної Ради

України Сергій Бабак, нині розробляється закон, що регулюватиме вступ у

2024 році. У законодавстві прямо вказана процедура складання зовнішнього

незалежного оцінювання та механізми його реалізації. Щороку видається

спеціальний закон, який визначає порядок проведення оцінювання

вступників. Зараз він вже перебуває на етапі реєстрації у Верховній Раді.

Основним нововведенням НМТ-2024 є тестування з 4 предметів, три з

яких — українська мова, історія України та математика — є обов’язковими.

Право вибору ще одного предмета лишається за вступником. Українська

мова є необхідним іспитом для всіх спеціальностей, адже знання державної

мови — базова навичка громадянина. Математика демонструє навички

аналітичного й логічного мислення, які необхідні для подальшого навчання й

розвитку.

«Формат НМТ у 2024 році: 3+1. Відтепер вступники в обов’язковому

порядку складатимуть не 3 предмети, а 4: українську мову, математику,

історію України та один предмет на вибір. Усі предмети учасники

тестування складатимуть в один день у такому форматі: 2 години

тестування, перерва і ще 2 години тестування. Таким чином ми рухаємось

до стандартів європейських країн, де на випуску зі школи перевіряють

знання не менш ніж з 5 предметів», — зазначив заступник міністра освіти і

науки України Михайло Винницький.

Зарахування історії України до категорії обов'язкових для складання

предметів є важливим кроком для зміцнення національної свідомості та

самоідентифікації. Такі знання формують здатність аналітичного й

критичного мислення, розвивають уміння встановлювати причинно-

наслідкові зв’язки й визначати тенденції та закономірності, а також бути

стійкими до історичних маніпуляцій і фейків.

«Ми хочемо, щоб учасники тестування були якомога краще обізнаними з

питань історії України, знали передумови цієї страшної війни, як сталося,

що нині ми перебуваємо у цій точці відносин з росією. Проте, не

включатимемо у програму тестування увесь історичний період. На НМТ

перевірятимуть знання лише за період від XVI століття і дотепер», —

прокоментувала директорка Українського центру оцінювання якості

освіти Тетяна Вакуленко.

Вступники, як і раніше, могтимуть самостійно обрати предмет для вступу

на бажану спеціальність і підтвердити знання у цій галузі. Предмет на вибір

показує індивідуальну освітню траєкторію людини та стимулює до вивчення

іноземних мов або природничих наук. А університети обиратимуть

вступників на основі їхньої мотивації та готовності до вивчення конкретної

спеціальності.

Учасник зможе скласти предметні тести в один день, а якщо йому щось

завадить (хвороба, повітряна тривога під час тесту тощо), то зможе пройти

тестування в додаткову сесію. Кожен блок триватиме 120 хвилин, з перервою

між ними. Така модель тестування є вимушеною, але прийнятною в умовах

воєнного стану: учасникам потрібно буде лише раз з’явитися до

екзаменаційного центру. Завдяки цьому вступникам не треба долати

подекуди значну відстань до екзаменаційних центрів і ризикувати безпекою.

А ті, хто складатиме тестування за кордоном, зможуть це зробити у місцевих

екзаменаційних центрах.

Під час заходу окрему увагу приділили обговоренню ДПА для учнів та

учениць 4-х, 9-х і 11-х класів. Наразі випускники початкової, базової та

середньої школи не складатимуть такі обов’язкові тестування. Однак після

перемоги Український центр оцінювання якості освіти планує розгорнути

серію обʼєктивних досліджень після кожного з цих класів. Тому вже цього

навчального року УЦОЯО проведе пілотування системи Державної

підсумкової атестації для учнів після 4-го класу на визначеній кількості

учнів. Важливо зазначити, що ДПА в 4-му класі не впливає на подальше

навчання учнівства, воно потрібне для моніторингу якості освіти та

коригування освітньої політики.

«Зараз у нас є домовленість про те, що у перспективі намагатимемось

повертати ДПА на всіх рівнях загальної середньої освіти: для початкової

школи (після 4 класу), для базової школи (після 9 класу) та для випускників зі

школи (11 класу). Магістрально ми хочемо забезпечити такий механізм,

адже тоді держава отримуватиме інструмент одночасного зрізу знань на

трьох рівнях загальної середньої освіти. Це допоможе приймати правильні

управлінські рішення щодо вдосконалення тієї чи іншої ланки», —

зазначив Сергій Бабак.

Ті, хто не планує вступати до закладів вищої освіти, можуть не складати

НМТ. У 2024 році для випускників немає обовʼязкової державної підсумкової

атестації. Пробного НМТ також не проводитимуть. Однак для того, щоби

цьогорічні вступники мали можливість підготуватися до складання НМТ,

Український центр оцінювання якості освіти має вчасно проінформувати

учасників про специфіку тестування, зокрема заздалегідь оприлюднити

демонстраційні варіанти тестів.

ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ

Зовнішнє оцінювання проводиться з метою забезпечення прав осіб на рівний доступ до вищої освіти та оцінювання відповідності результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти, державним вимогам.

Участь у зовнішньому оцінюванніможе взяти особа, якамає повну загальну середню освітуабоздобуде її в поточному навчальному роціта зареєструвалася відповідно до встановлених вимог.

Зовнішнє оцінювання проводиться щороку з використанням технологій педагогічного тестування. Завдання сертифікаційних робіт укладаються Українським центром відповідно до програм зовнішнього оцінювання з певних навчальних предметів.

Строки організації та проведення зовнішнього оцінювання, перелік навчальних предметів, з яких проводиться зовнішнє оцінювання, та мов національних меншин, якими здійснюється переклад текстів, визначаються наказами Міністерства освіти і науки України.

Учасникам зовнішнього оцінювання створюються рівні умови шляхом стандартизації процедур проведення зовнішнього оцінювання.

Для учасників з особливими освітніми потребами в пунктах зовнішнього оцінювання створюються особливі (спеціальні) умови для проходження оцінювання.

Результатом зовнішнього оцінювання є кількісна оцінка рівня навчальних досягнень учасника зовнішнього оцінювання.

Результати зовнішнього оцінювання використовуються:

• для визначення конкурсного бала під час відбору осіб, які вступають на навчання до закладів вищої освіти для отримання ступеня молодшого бакалавра, бакалавра (магістра і спеціаліста медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямувань) на основі повної загальної освіти;
• як оцінки за державну підсумкову атестацію за освітній рівень повної загальної середньої освіти;
• для визначення стану функціонування системи загальної середньої освіти та прогнозування її подальшого розвитку.

Результати з певного навчального предметавизначаються за:

• рейтинговою шкалою 100-200 балів– для усіх учасників, які подолали поріг «склав / не склав»
• критеріальною шкалою 1-12 балів– для учасників з числа випускників системи середньої освіти поточного навчального року, які обрали цей навчальний предмет для проходження державної підсумкової атестації у формі зовнішнього оцінювання.

Визначення тестового бала здійснюється на основі схем нарахування балів за виконання завдань сертифікаційної роботи, розроблених Українським центром для відповідного предмета, та схем оцінювання завдань відкритою форми з розгорнутою відповіддю.

Рішення про встановлення порога «склав / не склав» ухвалює експертна комісія з визначення рейтингової оцінки. З урахуванням установленого порога «склав / не склав» здійснюється генерування таблиці за шкалою 100-200 балів.

Таблиці за шкалою 1-12 балів розробляються та ухвалюються експертною комісією з визначення оцінки рівня навчальних досягнень.

Офіційне оголошення результатівзовнішнього оцінювання здійснюється шляхом їх розміщення на інформаційних сторінках учасників зовнішнього оцінювання:

• з української мови і літератури, математики, історії України, англійської, іспанської, німецької, французької мов – не пізніше ніж через 25 календарних днів після проведення зовнішнього оцінювання із зазначених предметів;
• з інших предметів – не пізніше ніж через 14 календарних днів.

Результати зовнішнього оцінювання у вигляді рейтингових оцінок за шкалою 100-200 балів передаються Українським центром до відповідного реєстру в Єдиній державній електронній базі з питань освіти. Джерело: https://testportal.gov.ua/zagalna-informatsiya-zno/

Переглянути ці та інші матеріали ви також можете на сторінках відповідних веб-ресурсів, а саме:

Український центр оцінювання якості освіти

Харківський регіональний центр оцінювання якості освіти

а також на нашому стенді "Готуємося до ЗНО-2021"